(Вона у будень) (Перевод: Натальи Хоменко)
Оригинальный текст:

По будним дням ложится спать она довольно рано,
Со всей прилежной Францией встает она чуть свет.
И остается только тень в полосочку от рамы
И запах кофе, а ее уж нет.

А я гуляю допоздна, черкаясь на заборе,
И прихожу лишь в пятый сон сквозь тикающий мрак.
И мы лежим в парче песков пустынных возле моря,
Где наяву не встретимся никак.

И очень жаль, что суета дневная лентой узкой
До темноты и забытья разъединяет нас.
Ведь только здесь мне так легко свободно по-французски
Болтать и есть черешню из Прованс.

И наблюдать, как блекнет синь, и как морские птицы
Клюют разбившихся минут рассыпавшийся звон.
И ждать, когда перелистнет последнюю страницу
Последний день. И будет только сон.
На украинском языке:

Вона у будень зазвичай лягає досить рано.
Як вся пристойна Франція, удосвіта встає.
І по собі лишає тінь смугастеньку від рами
І присмак кави – а сама не є...
А я з прогулянки прийду, коли вже згаснуть зорі –
В її солокий п'ятий сон під затишне «тік-так»...
І лежимо в парчі піску ми двоє біля моря,
Де справді не зустрінемось ніяк...
І так шкода, що суєта затягне, як мотузка,
І до нічного забуття знов не відпустить нас,
Бо тільки тут я жартома говорю по-французьки,
Смакуючи черешні із Прованс,
І бачу, як марніє ніч, і як птахи проворні
Клюють загублених хвилин коштовності з долонь.
І скоро вже останній день сторінку перегорне
І по собі злишить тільки сон...
Год2004
Альбом
Лето - это маленькая жизнь
Скачать